Admin Control Panel 

 Новый постСообщенияНастройкиДизайнHTMLКомментарииAdSenseСтатистикаВыход 
Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

среда, 22 марта 2017 г.

Турлей Г.Ф. Корисні копалини Харківщини й сусідніх округ (1927)


Турлей Г.Ф. Корисні копалини Харківщини й сусідніх округ / Г.Ф. Турлей. – Харків: Харків-Друк, 1927. – 16 с. – Окремий відбиток з "Статистичного Бюлетеня", кн.IV.

"В цій праці я хотів, систематизувавши й перевіривши літературні дані, дати короткий огляд корисних копалин Харківщини й 3-х сусідніх округ — Сумщини, Ізюмщини й Куп'янщини (в межах 1926 року). Одною з найважніших умов процвітання окремих округ є планове й всебічне використання корисних копалин, що є на їхнім терені. Надто тепер, коли нам треба не тільки відновлювати, а й розвивити народне господарство, природні багатства округ повинно всебічно й вивчити і злічити, щоб практично використати їх. В надрах Харківщини, Сумщини й Куп'янщини сила різноманітних корисних копалин, які, безперечно, відограють важливу ролю в господарчій діяльності людности згаданих округ." (Г.Ф. Турлей)

Скачать PDF
Источник - электронный архив eScriptorium

КОРИСНІ КОПАЛИНИ ОЗЮМСЬКОЇ ОКРУГИ

Озюмська округа, безперечно, найбагатша на корисні копалини з округ кол. Харківщини. В працях проф. Борисяка, Яковлева й інш. ми знаходимо цілий ряд дуже важних даних про поклади кам'яного вугілля, залізняків, фосфоритів, вапняків і інш. менш цінних копалин Озюмської округи.

Кам'яне вугілля. Виходи кам'яновугляних одкладів в Озюмській окрузі є коло Царевоборисова над р. Осколом, на схід од Озюму, і в околицях сл. Петрівської, на захід від м. Озюма, коло села Княгининого Лиману над р. Берекою — Царевоборисів. Кам'яновугляні одклади, розвинені коло цього села, належать до зовсім верхніх горизонтів донецьких осадів того віку, в яких на всій площі Донбасу немає шарів вугілля, годящого для експлоатації. Далеко більший практичний інтерес покладів кам'яного вугілля в околицях сл. Петрівської. Виходи кам'яного вугілля є тут у т. зв. балці кол. Орлової.

Перші 30 - 40 літ минулого століття добувало тут вугілля Українське Воєнне Поселення (здобуто до 40.000 пудів вугілля). 1844 року гірничний інженер Бледе встановив вже 4 вугляні верстви, належні до верхнього й середнього відділів кам'яновугляної системи. По довгій перерві розробляти Петровські вугляні поклади почало 1899 року Озюмське Гірничне Товариство. Самого тільки 1901 року здобуто до 125.000 пудів вугілля. Проте, через віддаленість Петровських покладів од залізниці (найближча зал. станція за 35 верстов) і з інших причин розробляти вугілля перестали. З 1922 року знову почали робити розвідки Петровських покладів, щоб використати Петровське вугілля для проектованої електростанції в Озюмі. Проектована, електростанція мала-б давати електричну енергію Харківському районові. На підставі обслідування Петровських покладів геолога Б. Ліфферта і зроблених останніми роками (1922-24 р.р.) гірничних розвідок можна зробити такі висновки:

Запасів вугілля до глибини 250 сажнів буде, в круглих цифрах, 200 мільйонів пудів (розвіданих верств 4, сумарна грубість 1,6 сажня, тягнуться верстви, участку правого крила, на 500 сажнів).

Петровське вугілля — довгополум'яне, золи в ньому мало; вугілля це з успіхом вживалося в кузнях.

Зважаючи на вищесказане, не можна не вказати на велике значіння Петрівських покладів, як найближчого джерела паливної енергії, для Харківщини взагалі і для Озюмської округи зокрема.

Торф. Найбільші торф'яники лежать понад р. Осколом при с. с. Руднівці, Березняках і Войнівці — площею понад 1000 десятин, при с. Андріївці (болото Сухе й Лиман) — площею десятин із 200. Невеликі торф'яники є в околицях с. с. Балаклії, Ольховатки, Савинців і інш.

Фосфорити. Фосфорити — досить поширена в Озюмській окрузі копалина. Фосфорити утворюють міжшарівки у верхнє-крейдяних одкладах (де їх припадає до 140 пуд. на 1 кв. сажень); в цих фосфоритах досить багато фосфорної кислоти. Останнім часом цими корисними копалинами стали цікавитись органи НКЗ Справ, Хемвугілля і робиться ряд проб вживати їх, подроблені, на удобрення землі.

Найголовніші місця покладів фосфориту:

м. Озюм. Уся гора Кременець, під якою лежить м. Озюм, оперезана верствою фосфориту. Верства коло 0,6 м. завтовшки. Далі, коло с. Семенівки, с. Протопопівки, у ярах по правому березі р. Дінця попадається міжшарівка з фосфоритами.

Хут. Сеньчині. Над р. Дінцем коло х. Сеньчиних, у великій балці оголюється крейдяний мергель з фосфоритами. Крім згаданих місць, попадаються фосфоритні одклади в главконітових породах третичного віку коло Балаклії, х. Байраків і інш.; та ці фосфорити — менш цінний матеріял для вжитку.

Залізняки (залізні руди). З залізняків по різних місцях Озюмської округи знайдено бурі залізняки сферосидерити. Виходи залізняків можна бачити в південних пісковцях і глинах та часом у кам'яно-вугляних одкладах (с. Царевоборисівка). Залізняки лежать конкреціями (стягненнями) і міжшарівками не дуже грубими і експлоатувати їх через це доволі трудно, а тому й мало вигодно.

Поклади залізняку відомі в таких місцях :

с. Шандриголівка. Тут знайдено сферосидерити в юрських глинах синювато-сірого й жовтуватого коліру (байос) понад річкою Нетріусом по низу р. Жеребця.

Царевоборисів. Сферосидерити й бурі залізняки залягають у товщі кам'яновугляних пород, що стеляться під юрськими вапняками.

С. Кам'янка. В околицях м. Озюма по ярах по правий бік дороги з с. Кам'янки знайдено шпатовий залізняк, що переходить на бурий залізняк (має в собі до 40% заліза).

Балка Велика Кам'янка, на лівому березі північного Дінця, й Яремівка — на схід од тої самої річки; тут знайдено одклади сферосидериту й бурого залізняка.

Хут. Закотний. Коло хутора, у яру, оголюються глини лупакуваті із грядами досить доброго сферосидериту. Сферосидерити знайдено в околицях с. Сухої Кам'янки.

Села Мечебілівка й Семенівка над р. Берекою — правий приток р. Дінця. Тут при юрських одкладах попадаються міжшарівки стягнень піскового бурого залізняка (с. Семенівка) і сферосидерити (с. Мечебілівка).

Вапняки. Вапняки познаходжено в кам'яновугляних пермських і юрських одкладах. Найголовніші вапняки Озюмської округи коло сл. Протопопівки над р. Півничним Дінцем. Тут серед юрських одкладів знайдено дуже грубу верству вапняків, постійні горизонти яких тільки — верхній — білий юрський вапняк і нижній — дебелий глинястий вапняк. В проміжній товщі попадаються різного характеру оолитові вапняки. З вапняків Озюмскої округи можна випалювати вапну, можна й будувати з них. Розробки були в с. Верьовкиній (Півн. Дінець).

Гіпс. Гіпс знайдено в Озюмській окрузі коло с. Одрадівського (кол. Зміївского повіту) на землі Федорівського Товариства. Відомі теж кілька гніздових покладів гіпсу, розробляти які можна тільки кустарним способом. Чималі поклади гіпсу розробляється в сусідній Артемівській окрузі коло ст. Краматорської.

Кремінь. Кремінь попадається у крейді понад р. Північним Дінцем в околицях Святих Гір, на межі Озюмскої й Артемівської округ. Про розробку її відомостей немає. Кремінь попадається й в околицях м. Озюму.

Пісковці. Пісковець третичного віку главконітовий, крем'янистий — добрий матеріял для бруковання доріг — розробляється в горі Кременці під м. Озюмом. Пісковець з-під сл. Балаклеї йде на місцеві потреби. Поклади пісковця відомі теж коло сл. Петрівської, Великої Комишовахи, коло Кам'янки, коло с. Савинців і інш.

Мідисті пісковці і олив'яний блиск. На межі Озюмскої й Артемівської округ є виходи (коло с. Нової Григорівки між річкою Беречкою й Північним Дінцем) мідистих пісковців, прикриті зверху наносами та третинними одкладами; мідисті пісковці мають в собі від 0,2 до 1% міди і є рудою на мідь.

Олив'яного блиску, або галеніту, знайдено небагато в околицях Царевоборисова.

Жорнові пісковці. На південь од м. Озюма й с. Новоселівки є виходи брил жорнового пісковцю.

Крейда. Виходи крейди є в Озюмській окрузі здовж правого високого берега р. Північного Дінця (хутори Ново - Іванівський, Довчальський і Чепель). Чудові оголення крейди є в околицях Святих Гір на межі Озюмської округи й кол. Донецької губ. (крейда з Святих Гір надзвичайно чиста — 98,4% вугляну кальцію). Розробляти крейду можна було-б теж і коло хут. Глазунівки на р. Крейдяній і коло х. Канцедалівки недалеко Балаклії; в останньому були крейдоломні. Крейда є й над р. Осколом 5 верстов на північ од Царевоборисова. Чиста писальна крейда є у самому Озюмі на горі Кременці. До війни в Озюмській окрузі було 4 вапнових заводи.

Глини. Озюмська округа дуже цікава багатством і розмірами покладів різного роду цінних глин. Тут попадаються дуже пластичні гончарні, вогневідпорні й інші сорти глин, придатні для гончарства, а також різні фарби, добрі вохри різних одтінків.

Поклади глини чималі як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямку. На жаль, ці багатства недосить використовується. Найголовніші глинища Озюмської округи такі:

Чималі поклади вогневідпорних глин є в околицях Озюма, верстов 6 на південний захід од міста, близько так званого Бурханового хутора; на південь од Озюма верстов на 5, між селами Малою Комишовахою й Стратилатівкою. Коло х. Бурханового є темно-сіра з вохряними плямами глина, годяща на цеглу, і попелясто-сіра вогневідпорна глина, що йде на гончарні вироби. Глини лежать на глибині 3-5 сажнів.

Межи селами Малою Комишовахою й Стратилатівкою кілька верстов тягнуться глинясті утвори, серед яких багато прекрасних глин; ці глини грубими верствами лежать неглибоко в землі (глини Озюмської округи — переважно глини з юрських одкладів або, рідше, з нижнє-крейдяних). Надто інтересні глини з так званих глинищ Топальського, в околицях Малої Комишовахи. Це ясно-сірі й майже білі вогневідпорні, дуже пластичні глини. Коефіцієнт вогневідпорности згаданих глин високий і проф. Зам'ятченський зачислив їх до нормальних вогневідпорних глин; з російських глин вони близкі до гжельської фаянсової глини й навіть вищі її. Серед глин при с. Малій Комишовасі попадається й глиняста вохра.

В околицях с. Новоселівки знайдено теж дуже пластичні білі вогневідпорні глини й гнізда мумії й вохри. Гончарні та вогневідпорні глини є теж в околицях Великої Комишовахи, Грушовахи й коло с. Яремівки. Глину беруть в околицях м. Озюма, де розвинене гончарство (до війни в Озюмській окрузі гончарувало до 300 душ.).

Комментариев нет:

Отправить комментарий